«Погана історія»: у Мінагро розповіли про дискусії довкола подовження вільної торгівлі з ЄС

За словами Миколи Сольського, для деяких країн інформація була новою, «деякі готові обговорювати, деякі стоять на свої позиції»

Євросоюз нині розглядає правки до проєкту рішення щодо подовження режиму вільної торгівлі з Україною, і може доповнити перелік чутливих продуктів, обсяги яких регулюватимуть, пшеницею. У списку вже є м’ясо птиці, цукор, мед, овес, кукурудза, крупи, мед.

Дискусії щодо цього у коментарі Радіо Свобода підтвердив аграрний міністр України Микола Сольський, який 26 березня особисто взяв участь у засіданні Ради ЄС. Квоти Євросоюз планує визначати, керуючись обсягами постачань, які були у 2022-2023-му роках, однак Польща і Франція пропонують зважати також на довоєнний 2021-й рік.

«Якщо ми включаємо в розрахунки наші обсяги 2021-го року для визначення середніх на наступний рік, то це досить погана історія, тому що вона зменшить обсяги на всі продукти. Якщо ми тільки включаємо пшеницю додатково до зерна, до продуктів, які є, – це, звичайно, неприємно, але менш чутливо, ніж обмеження по 2021-му році на всі ці продукти. Ми показували на цифрах, чому це не треба робити», – розповів український урядовець про перебіг засідання.

За словами Сольського, для деяких країн інформація була новою, «деякі готові обговорювати, деякі стоять на свої позиції».

«Це така робота, яку треба проводити для того, щоб було максимально, скажімо так, зручне, нормальне рішення для українських виробників... Є певна напружена ситуація, зокрема через суттєвий експорт з України. Але і дуже багато міфів. І, як на мій погляд, в деяких сферах міфів більше, ніж правди, тому і це теж треба пояснювати, щоб їх не використовували наші вороги росіяни для розкачування ситуації», – зауважив міністр.

Коментуючи нинішній проєкт рішення, що передбачає сумарний обсяг української агропродукції за 2022-2023 роки, поділений на два (так визначиться квота), урядовець зазначив, що масштаби експорту будуть на «небажаному, але некритичному рівні». Якщо ж країнам ЄС удасться протиснути 2021-й рік у розрахунках, «норма на наступний рік буде дуже сильно обмеженою».

«Додаємо об’єм 2021, 2022, 2023 року і ділимо на три. Це означає для нас гіршу ситуацію… У 2021-му році, перед війною, були квоти, не був відкритий в нас на все ринок ЄС, і, відповідно, ми дуже мало постачали деякі види продукції… По деяких продуктах, таких як цукор, яйця і курятина, у нас все одно буде достатньо суттєвий об’єм для експорту. Значно більший, ніж був до війни, але все одно менший, ніж би ми хотіли. Тому все одно вважаємо, що цього не потрібно», – зауважив міністр.

За його словами, ключову роль нині відіграє Італія, яку намагаються переконати й Франція з Польщею пристати на їхній бік, а також Україна.

«Ми нагадуємо, що ці дії по відкриттю ринку Європи були введені у зв’язку з війною. Ми просимо за це не забувати, і просимо не забувати, що попри те, що наші військові стараються забезпечити коридор морем… ці порти далі щодня обстрілюють, і ми ніколи не можемо знати, що росіяни зроблять завтра. Тому ми повинні це враховувати, і не робити надто суттєвими обмеження», – резюмував Сольський.

27 березня посли країн-членів ЄС спробують затвердити оновлену угоду, що передбачає продовження заходів з лібералізації торгівлі для України ще на один рік, тобто скасування мит і квот, однак із застереженнями, що дозволять Єврокомісії зупинити потік до Євросоюзу окремих категорій продуктів у разі викривлень на ринку. Польща й Франція хочуть розширити перелік товарів, а також – додати до розрахунків, що братимуться до уваги, обсяги імпорту за довоєнний 2021-й рік. Та більшість країн виступає проти, відстоюючи можливості України, і так залежної від міжнародної допомоги, самостійно наповнювати свій бюджет.

Форум

Wiki




Newsletter